Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №908/253/14
Постанова ВГСУ від 24.05.2016 року у справі №908/253/14
Постанова ВГСУ від 15.09.2015 року у справі №908/253/14
Постанова ВГСУ від 15.09.2015 року у справі №908/253/14
Ухвала КГС ВП від 28.01.2018 року у справі №908/253/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 908/253/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (про визнання кредиторських вимог)у справі № 908/253/14 господарського суду Запорізької областіза заявою боржникаТовариства з додатковою відповідальністю "Гвідон"провизнання банкрутом

за участю представників сторін: від Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" - Севастьянов Р.Ю., ліквідатор Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" - Коргіна В.М., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" - Спасибко А. В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2014 порушено провадження у справі № 908/253/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" (далі по тексту - ТДВ "Гвідон") в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2014 у справі № 908/253/14 ТДВ "Гвідон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Коргіну В.М.

08.04.2015 до господарського суду Запорізької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" (далі по тексту - ТОВ "Ріелті Сіті") про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТДВ "Гвідон".

Ухвалою господарського суду від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 відмовлено ТОВ "Ріелті Сіті" у визнанні кредитором на суму 2 547 750,00 грн. у справі № 908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 апеляційну скаргу ТОВ "Ріелті Сіті" задоволено частково, ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким заяву ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в сумі 2 547 750,00 грн. - задоволено частково, визнано вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до боржника - ТДВ "Гвідон" в сумі 430 024,55 грн. та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. В решті в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ТДВ "Гвідон" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 в повному обсязі та залишити в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 про банкрутство ТДВ "Гвідон", якою відмовлено ТОВ "Ріелті Сіті" у визнанні кредитором на суму 2 547 750,00 грн., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій в ухвалі та постанові встановлено, що в ході ліквідаційної процедури, до господарського суду Запорізької області надійшла заява від ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТДВ "Гвідон".

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ТОВ "Ріелті Сіті" являлось акціонером ЗАТ "Гвідон", що підтверджується Сертифікатами іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006 та серії А № 253 від 20.11.2006, виданими ЗАТ "Гвідон", як реєстроутримувачем, а також Договором дарування акцій від 19.12.2006, укладеним між ОСОБА_7 (даруватель) та ТОВ "Ріелті Сіті" (обдарований).

У відповідності до Статуту ЗАТ "Гвідон", розмір статутного капіталу визначений в розмірі 47 848,50 грн. та поділений на 4557 простих іменних акцій номінальною вартістю 10,50 грн.

Згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 251 від 06.10.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1000 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 10 500 грн., що складає 21,944 % від загальної кількості акцій.

Згідно Сертифікату іменних акцій серії А № 253 від 20.11.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 7 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 73,50 грн., що складає 0,154 % від загальної кількості акцій.

Згідно Договору дарування акцій від 19.12.2006, укладеного з ОСОБА_7, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1315 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 13 807 грн., що складає 28,856 % від загальної кількості акцій товариства.

Таким чином, станом на 19.12.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" було фактичним власником 2322 акцій ЗАТ "Гвідон", що складає 50,955 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Гвідон".

Основним майном ЗАТ "Гвідон" було нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Авраменка, 2, ринкова вартість якого на час його перетворення у ТДВ "Гвідон", становила 5 000 000,00 грн., а відповідно частка ТОВ "Ріелті Сіті" 50,955 % у вищезазначеному майні, у грошовому виразі коштувала 2 547 750,00 грн.

Згідно протоколу загальних зборів ЗАТ "Гвідон" від 27.10.2010, підписаного директором ЗАТ "Гвідон" ОСОБА_7, як головою загальних зборів акціонерів, було вирішено реорганізувати ЗАТ "Гвідон" у товариство з додатковою відповідальністю та призначено комісію з реорганізації та припинення ЗАТ "Гвідон", головою якої було призначено директора ЗАТ "Гвідон" ОСОБА_7

В той же час, не зважаючи на те, що ТОВ "Ріелті Сіті" являлось фактичним власником 2322 акцій ЗАТ "Гвідон", що складало 50,955 % від загальної кількості акцій ЗАТ "Гвідон", ТОВ "Ріелті Сіті" взагалі не було введено до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон".

Враховуючи зазначене, заявник вважає, що у користуванні ТДВ "Гвідон" до цього часу перебуває нерухоме майно, яке належить ТОВ "Ріелті Сіті" на загальну суму 2 547 750,00 грн., яке до цього часу ТОВ "Ріелті Сіті" не повернено.

Ухвала суду першої інстанції від 12.05.2014 про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредитором на суму 2 547 750,00 грн. мотивована тим, що заявником не надано підтверджуючих у встановленому порядку документів щодо грошових зобов'язань до банкрута, з якими він пов'язує виникнення кредиторських вимог, а також не надано доказів того, що ТОВ "Ріелті Сіті" є учасником ТДВ "Гвідон", оскільки, відповідно до Витягу з ЄДР станом на 08.05.2014 ТОВ "Ріелті Сіті" не є учасником ТДВ "Гвідон".

Не погодившись із висновком суду першої інстанції, ТОВ "Ріелті Сіті" звернулось із апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 09.06.2015 мотивована тим, що у відповідності до статуту ЗАТ "Гвідон" (до його наступного перетворення у ТДВ "Гвідон") розмір статутного капіталу складає 47 848,50 грн. та поділений на 4557 простих іменних акцій номінальною вартістю 10,50 грн.

Згідно Сертифікату іменних акцій серії А №251 від 06.10.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1000 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 10 500,00 грн. Право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на вказані 1000 штук акцій ЗАТ "Гвідон" виникло на підставі договору дарування від 18.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №9182.

Згідно Сертифікату іменних акцій серії А №253 від 20.11.2006, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 7 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 73,50 грн. Право власності ТОВ "Ріелті Сіті" на вказані 7 штук акцій ЗАТ "Гвідон" виникла на підставі договору дарування від 07.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №6788.

Згідно договору дарування акцій від 19.12.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 9930, ТОВ "Ріелті Сіті" є власником 1315 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 13 807 грн., проте, доказів видання на вказану кількість акцій (1315) відповідного сертифікату та внесення відомостей до реєстру власників іменних паперів, як цього вимагають приписи чинного законодавства та укладеного договору, матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ТОВ "Ріелті Сіті" було власником 1007 акцій ЗАТ "Гвідон" номінальною вартістю 10 573,50 грн., що складає 22,09787% від загальної кількості ЗАТ "Гвідон", що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром власників іменних паперів, складеним станом на 12.03.2011.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.10.2010 відбулись загальні збори акціонерів ЗАТ "Гвідон", на яких вирішено здійснити реорганізацію "Гвідон" шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Гвідон".

Згідно протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Гвідон" від 12.03.2011 вирішено затвердити звіт про наслідки обміну акцій ЗАТ "Гвідон" на зобов'язання про видачу часток у статутному капіталі ТДВ "Гвідон", що створюється внаслідок реорганізації ЗАТ "Гвідон", затверджено звіт комісії з припинення ЗАТ "Гвідон", затверджено передавальний акт, та делеговано повноваження на підписання статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон".

Крім того, відповідно до пункту 4 протоколу установчих зборів учасників ТДВ "Гвідон" №1 від 12.03.2011, згідно передавального акту, затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ "Гвідон" від 12.03.2011, ТДВ "Гвідон", що створюється внаслідок перетворення ЗАТ "Гвідон", є правонаступником щодо всіх прав та обов'язків ЗАТ "Гвідон", до ТДВ "Гвідон" переходить усе майно, що належить ЗАТ "Гвідон". Так, згідно передавального акту від 12.03.2011 ЗАТ "Гвідон" передало, а ТДВ "Гвідон" прийняло у власність активи у розмірі 2 295 100,00 грн., пасиви у розмірі 1 946 000,00 грн., зобов'язання у розмірі 349 100,00 грн.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999, чинного на момент складання передавального акту від 12.03.2011 власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Отже, власний капітал ЗАТ "Гвідон" на момент перетворення у ТДВ "Гвідон" склав 1 946 000,00 грн.

Враховуючи зазначене, суд другої інстанції дійшов висновку, що частка власного капіталу ЗАТ "Гвідон", що належить ТОВ "Ріелті Сіті" у розмірі 22,09787% акцій на момент реорганізації у ТДВ "Гвідон", виходячи з даних передавального акту від 12.03.2011, складає суму у розмірі 430 024,55 грн. (1946000/100*22,09787), а твердження заявника про те, що частку власного капіталу акціонерного товариства, що належить ТОВ "Ріелті Сіті" слід вираховувати із ринкової вартості нерухомого майна є необгрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними приписами чинного законодавства та даними передавального акту.

Зі Статуту ТДВ "Гвідон", колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що заявник - ТОВ "Ріелті Сіті" до складу учасників боржника не включений, доказів отримання компенсації вартості належних йому на праві власності акцій матеріали справи не містять, але, на думку суду апеляційної інстанції, заявник - ТОВ "Ріелті Сіті" має законні вимоги на виплату компенсації вартості належних йому на праві власності акцій реорганізованого товариства, а отже вірно звернувся до суду для захисту порушеного права у справу про банкрутство підприємства до якого перешли майно, всі права та обов'язки акціонерного товариства.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" до ТДВ "Гвідон" носять характер грошових зобов'язань, оскільки зазначені товариства не перебувають наразі у корпоративник відносинах, однак останній (боржник) є правонаступником всіх прав та обов'язків перетвореного акціонерного товариства, частка акцій якого є власністю ТОВ "Ріелті Сіті".

Виходячи зі змісту статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що зобов'язання, які виникли у боржника перед ТОВ "Ріелті Сіті" підтверджені належними та допустимими доказами, та можуть бути включені до складу грошових зобов'язань, тому що за своєю правовою природою не є зобов'язаннями перед особою в статусі учасника товариства (корпоративними відносинами).

Також, керуючись вимогами ст. 45 Закону про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Ріелті Сіті" підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, як такі, що не забезпечені заставою та заявлені в строки та порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що в даному випадку постанова суду апеляційної інстанції від 09.06.2015 та ухвала суду першої інстанції від 12.05.2014 про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредитором на суму 2 547 750,00 грн. прийняті з порушенням вимог ст.ст. 43 ГПК України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2014 порушено провадження у справі № 908/253/14 про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" (далі по тексту - ТДВ "Гвідон") в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2014 у справі № 908/253/14 ТДВ "Гвідон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Коргіну В.М.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно вимог ч. 3 ст. 95 вищевказаного Закону, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.2015 до господарського суду Запорізької області надійшла заява від ТОВ "Ріелті Сіті" про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 547 750,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТДВ "Гвідон".

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи з вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В даному випадку, суди попередніх інстанцій, дійшовши в ухвалі та постанові протилежних висновків щодо заявлених ТОВ "Ріелті Сіті" вимог до банкрута - ТДВ "Гвідон", фактично ухилились, в порушення вимог ст.ст. 4-2 , 4-7, 33, 34, 43, 84 ГПК України, від надання належного правового аналізу поданій ТОВ "Ріелті Сіті" заяві про визнання кредиторських вимог, зокрема, судами не з'ясовано з посиланням на спеціальні норми права правової природи відносин, що склались між ТОВ "Ріелті Сіті" та ТДВ "Гвідон", а також не встановлено підстав виникнення даних правовідносин.

Суди першої та апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не встановили з чого саме випливає, на думку заявника - ТОВ "Ріелті Сіті", право звернення останнього до банкрута та в чому саме полягають вимоги заявника, не з'ясували характеру даної вимоги та моменту її виникнення.

Отже, як суд апеляційної інстанції, так і суд першої інстанції, припустились порушень приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 09.06.2015 та ухвала суду першої інстанції від 12.05.2014 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Гвідон" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 908/253/14 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 у справі № 908/253/14 скасувати. Справу № 908/253/14 передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк